Історія Піщанки. Піщанка вчора і сьогодні.

В історичних джерелах Піщанка вперше згадується в 1734 році під назвою "Піщана". Через 50 років село стало називатись Піщанкою. Назва „Піщанка" як стверджують дослідники, походить від слова „пищати", а не „пісок", так як грунт тут переважно чорноземний. Наприкінці 18 століття Піщанка була передана в державну казну, в половині XIX ст. передана в довготермінову оренду генералу Сергію Вязмітінову, згодом знову належала казні. З 1820 року в Піщанці по середам відбувались ярмарки. Коли євреям заборонили жити в сільській місцевості, вони швидко заселилися тут, і містечко стало торговим центром із значною кількістю населення.

Перша дерев'яна церква в Піщанці була побудована в 1747 році на пожертву прихожан, в 1855 році її розібрали. Другий храм побудували і освятили в 1853 році в честь Успіня Пресвятої Богородиці.

З воз'єднанням правобережної України з Росією Піщанка увійшла до Ямпільського повіту Подільської губернії.

В 50-х роках 19 століття Піщанка стає волосним центром. З 1897 року діяла школа грамоти для дівчаток, також було училище.

У 1923 році було утворено Піщанський район Тульчинського округу. Пізніше його було приєднано до Крижополя, а з 22 грудня 1966 року знову відновлено.

З 2006 року та по даний час Піщанським селищним головою є Гройсман Петро Григорович.

На території Піщанської селищної ради діють 2 дошкільних заклади, в яких здійснено ремонти і переобладнано опалення, 2 загальноосвітніх навчальних заклади та школа-інтернат.